Не дивись в його очі, хоча тобі хочеться в них наостанок надивитись. На прощання не проводи рукою по гриві його, бо вона обпікатиме руку твою до смерті. Ти не можеш підняти його і пронести на руках слабких – то іди і не обертайся. Він все одно все пробачить тобі. Бо в його очах – ТИ.

Повертався з бою і ніс на плечах мертвого свого коня. З поля дорога довгою була – тяжкою і пильною. Але ніс на плечах коня, крок за кроком, все важче від кожного кроку – ніс свого друга і брата, спасителя свого мертвого на плечах.

Прийшов час повертати коню його любов і силу. Прийшов час ношу свою пронести на собі в повній мірі. І не тільки на плечах, але й в душі. Бо кінь, що загинув в бою – це душа твоя поранена. Щоб не боліла – принеси додому і впокой у земля, як себе. І з кожним кроком своїм проси пробачення.

За те, що одного разу покинув його на рік – а він чекав тебе кожного дня. Про те, що не приходив до нього, а він все одно знав, що прийдеш, і впадеш перед ним на землю, і будеш просити пробачення. А він пробачив тебе давно, ще як пішов – він пробачив тебе. Бо любов в його очах – ти.
Проси пробачення.
Про те, що щаблі зносив його великою груддю, а потім у його стайні лікував свої рани, а його не жалів, бо від болю втратив розум. А він тоді – ти не знаєш, сіна не їв – все під тебе підкладував, бо знав – без тебе не має його життя. Для нього ти щось більше за брата. Для нього ти – це він сам.

Проси пробачення, та не здумай падати тепер на коліна – краще його не впусти. Пронеси по дорозі тій, що він тебе кожного дня носив – з поля додому. Пронеси коня та подай землі. Вона прийме його легко (він носив тебе легко).

Земля розставить все на свої місця…

Яма для коня – найважча справа. Кожна лопата землі – каміння почуттів, що нікуди не зникають, а з глухим стукотом б’ються об землю. Як ритимеш яму для коня свого – не жалкуй сил. Своїми руками ти стелеш ліжко останнє найближчому другу свому. Люби його дужче з кожною лопатою землі.
Як покладеш коня в ліжко останнє – не бійся сльози. Бо захочеться йому пити в землі – після бою, в якому він списи, націлені у тебе, збивав груддю своєю.

Як покладеш його в ліжко. Постій дві хвилини. І пригадай, що я говорив тобі на початку.